література фентезі у жанровій системі постмодернізму

Сутність фентезі, його постмодерністські риси. Літературні джерела, що слугували основою для його створення: міфи давньої Греції, епічні тексти Скандинавії, кельтські та германських племен, слов’янський та фінський фольклор, лицарські й готичні романи. Литература, украинский язык. Роман вивчається в руслі постмодернізму, де фентезі є одним із провідних жанрів. Досліджуються наступні ознаки фентезі: диво, фатум, дихотомія добра та зла. Загальна характеристика фентезі як жанрового різновиду фантастики, використовує ірраціональні мотиви чарівництва, магії і лицарського епосу в своїй сюжетній лінії. Розкриття основних особливостей творів жанру фентезі в зіставленні з творами фантастики.

Сутність фентезі, його постмодерністські риси. На нашу думку, жанр фентезі - це один із проявів сучасного постмодернізму, яскравим представником якого виступає британський письменник, професор Оксфордського університету Дж.Р.Р. Толкін, котрий насамперед відомий як автор фантастичної трилогії «Володар перснів», де органічно поєднуються оригінальна міфологічна система й авторський погляд на сучасність. Цей новітній жанр художньої літератури став об'єктом наукових інтересів таких зарубіжних учених, як А. Сапковський [12], Т. Савицька [11], С. Кошелєв [8], Р. Кабаков [7], А. Баркова [1]; українських - О. Буйвол [5], Н. Висоцька [6] та ін.

Фентезі (від анг. fantasy — «фантазія») — вид фантастичною літератури, заснований на використанні міфологічних і казкових мотивів. У сучасному вигляді сформувався на початку ХХ століття. Величезний вплив формування сучасного образу фентезі надав Джон Рональд Руел Толкін, внаслідок чого іноді іменується як Батько фентезі. Перші кроки фентезі з нашого літературі збіглися з розквітом того явища мистецтво, якого багато хто дослідники називають постмодернізмом. Фентезі не могла не відчути впливу постмодернізму і надати, своєю чергою, на нього. Вона багато сприйняла з постмодерністської естетики.

Жанрова природа фентезі жанровая природа фентещи. Fantasy genre peculiarities. Шпак И.В. Shpak I.V. Фентезі займає помітне місце у сучасній літературі. Велику популярність мають твори таких закордонних авторів як Дж.Р.Р. Толкієн, Урсула Ле Гуїн, Клайв Л’юіс та багато інших. Особливою популярністю цей жанр користується серед молоді. Проте на рівні із традиційним фентезі існує також і дитяче фентезі і найпопулярнішим твором цього піджанру є твір Дж.К. Роулінг про юного чарівника Гаррі Поттера, який видається рекордними тиражами. Метою нашої статті є прояснення естетичної природи цього жанрового .

Література постмодернізму — термін, який має характерні риси літератури другої половини XX століття (фрагментарність, іронія, чорний гумор і т. д.), а також реакцію на ідеї Просвітництва, властиві модерній літературі. Постмодернізм в літературі, як і постмодернізм в цілому, важко піддається визначенню — немає однозначної думки щодо точних ознак феномена, його меж і значущості. Але, як і у випадку з іншими стилями в мистецтві, літературу постмодернізму можна описати, порівнюючи її з попереднім стилем.

Жанрова система ХХ століття під впливом модернізму та постмодернізму набуває рис синтетичності та дифузності, що відбивається і на жанровій системі дитячої літератури. Популярність жанру “фентезі” у ХХ на початку ХХІ століття зумовлює і розвиток дитячої літератури у цьому напрямку [83, с. 127]. Досліджувані твори належать до жанру фентезі і їм притаманні, з одного боку, риси, характерні для фентезі, з іншого боку, вони зберігають особливості дитячої літератури: велика кількість діалогів при незначній кількості описів, дидактична спрямованість, тематика, що відповідає дитячому віку.

Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній літературі. На початку XXI століття найскладнішою видалася література постмодерну. Постмодернізм - загальна назва окреслених останніми десятиліттями тенденцій у мистецтві, що виникла після модернізму та авангардизму. Хоча цей термін з'явився раніше (вперше згадується у 1917), він поширився наприкінці 60-х років спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації та програмового техніцизму, а невдовзі - у літературі та малярстві. Популярності постмодернізму сприяли міркування філ.

А комерційної фентезі постмодернізм і зовсім ні до чого, адже вона розрахована на не дуже вимогливого читача з невибагливими смаками (яких, на жаль, більшість). Але це дві крайності явища. Багато популярні автори фентезі по-справжньому талановиті та їх твори впізнаються відразу; вони використовують самі різні прийоми, і постмодерністські в тому числі, залишаючись у межах фентезі. Однак ці спроби не мали успіху, оскільки різні літератури та літературні напрями припускають різні жанрові принципи. За класифікації М. С. Кагана, до жанрових принципів належать: 1) пізнавальний аспект (По суті, тематичний), 2) обсяг (новела, оповідання, роман), 3) оцінна сторона творчості (ода, елегія, комедія, трагедія)

Постмодернізм — це своєрідний літературний феномен. І хоч він ще мало вивчений, але постмодернізм уже органічно увійшов у канву української літератури. В українську літературу постмодернізм увійшов непомітно. У поезії він більш притаманний Е. Андрієвській, Р. Бабовалу, С. Гостиняку, у прозі – В. Медведю, Ю. Андруховичу, Є. Пашковському, О. Забужко. Отже, вивчення і аналіз літературних статей дає підстави стверджувати, що постмодернізм – це образно-стильова система, що увібрала в себе художній досвід багатьох попередніх епох. Вона відрізняється потужним розвитком інтелектуальної тенденції і є черговою ланкою в ланцюгу історії.

Презентація «Постмодернізм в літературі» допоможе вчителю зарубіжної літератури розкрити основні поняття літератури постмодернізму, а також зробити порівняльну характеристику розвитку літератури модернізму та постмодернізму.. Презентація на урок Зарубіжна література скачати. В основі літератури постмодернізму лежить поняття гри. Постмодернізм - продукт пізньої стадії розвитку західної цивілізації, коли вже "все сказано" і нові ідеї в літературі неможливі. Слайд № 6.

Постмодернізм - Література другої половини XX — початку XXI ст. - Зарубіжна література - Рівень стандарту - 11 клас - Ніколенко О. М. - НУШ - Нова українська школа - Підручник - 2019. Жанрові утворення постмодерного роману нерідко виникають в результаті накладання різних жанрових структур, причому не тільки літературних, а й інших видів мистецтв, і навіть засобів масової інформації, комп'ютерних технологій тощо. Унаслідок надзвичайно гнучкої художньої системи постмодернізму, що заперечує будь-які канони, постмодерні явища можна простежити у творах різних жанрів — і прозових, і поетичних, і драматичних. постмодернізм не є кризовим мистецтвом. Це мистецтво кризи.

Література постмодернізму: По той бік різних боків. Скриптор іде на зміну Авторові… Народження читача доводиться. Ось, наприклад, перелік жанрових різновидів творів М.Павича (який, на. мою думку, тяжіє передовсім до “темного стилю”, “замкненої манери”, на. відміну від тих самих Еко і Зюскінда): “Хозарський словник” - це роман . класичних естетичних системах належить художньому образові. С. – образ. відсутньої дійсності, правдоподібна копія, позбавлена оригіналу

Енциклопедія літературних напрямків і течій подає такий список рис постмодернізму: Культ незалежної особистості. Потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого. Прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій, бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу. Використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу […]

Розділ 1. Література постмодернізму. література постмодерніст письменник твір. Ознаки постмодерністської літератури. Виникає парадоксальна ситуація, що "під вивіскою постмодернізму можна не тільки ставити спектаклі і писати вірші, але і пекти млинці, носити екстравагантні костюми, а також зараховувати собі в попередники будь-яких вподобаних авторів з пантеону світової культури". А між тим, проблема постмодернізму сьогодні є однією з найбільш обговорюваних в наукових колах вже на протязі, принаймні, двох десятиліть, тому вкрай важливо усвідомити його сутні характеристики, час виникнення і роль у формуванні сучасної культури.

З курсу «Література постмодернізму». для студентів ОКР «Магістр». Навч. р. Доцент Н.Ю. Нев’ярович. Семінарське заняття №1. Принципи постмодернізму в сучасній російській літературі. 1. Постмодернізм в сучасному літературознавстві. Проблема дефініції. Трансісторичний та історичний підходи. Принципи постмодернізму. Теоретики и митці постмодернізму. 2. Принципи постмодернізму у оповіданнях Т.Толстої (Серафим. Сучасна італійська література постмодернізму. Роман У.Еко «Ім’я троянди». Семіотичні та гуманістичні ідеї твору. - Поєднання принципу розважальності та науковості у жанровій структурі роману; - Категорії “лабіринту”, “різоми”, “коду”, “каталогу” у творі, - Образ “книги” у творі: текст як метафора світу

Риси постмодернізму - Суміш багатьох традиційних жанрових різновидів. - Сюжети творів – це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох. - Присутній образ оповідача. Слайд 7. Риси постмодернізму - Зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та інш.; у художній стиль нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо). - Іронічність та пародійність. Слайд 8.

Найхарактерніші риси нової літератури (або літератури “літератури двірників та сторожів”. Роман Вен. Єрофієва “Москва-Пєтушкі” як антиалкогольний твір. Третя хвиля російського постмодернізму. Перехідна форма творчості окремих російських письменників, написаних на межі реалістичної та постмодерністської поетики. Основні інтенції розвитку новітньої російської літератури означеного напряму. Пошук позитивного ідеалу та надії на відродження Росії. Образи-символи твору. Жанрова специфіка романів Харукі Муракамі: оккультний детектив, психоделічний триллєр, антиутопія та утопія, фентезі, казка. Жіночі портрети у творах письменника. Варіанти «під» та «надтексту» у романі «Країна чудес без гальма і Кінець світу».