література це мистецтво слова

Коли вимовляють слово „мистецтво”, мають на увазі цілий великий світ художньої творчості, що об’єднує і літературу, і живопис, і музику, і архітектуру, і скульптуру тощо. Об’єднує їх в одне ціле особлива здатність людини творити, відтворювати „сприйнятий нею світ” [87, с. 123]. Ця здатність збереглася в самій назві мистецтва: по-білоруськи „мистецтво” звучить як „мастацтво” – від слова мастак – той, хто вміє щось дуже добре робити; по-російськи „искусство” має той же корінь, що й „искусный” – умілий, той, хто добре знає свою справу; по-німецьки kunst так само має спільний корінь із kunstvoll –.

Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер. Літерату́ра — це форма передачі думки і досвіду через письмо, що є продуктом писемності. Зміст. 1 Різновиди літератури. 1.1 Наукова література. 1.2 Довідкова література. 1.3 Технічна література.

Підручник містить відомості про життя та творчість письменників, аналіз художніх творів, систему запитань і завдань різних рівнів складності, які допоможуть глибоко й різногранно осмислити літературні зразки. Репродукції творів класиків візуального мистецтва (живопису, скульптури, архітектури), а також звернення до музичних шедеврів, спектаклів, кінофільмів допоможуть учням осягнути природу художньої творчості, ознайомитися з багатствами вітчизняної культури - Українська література 10 клас (профільний рівень) - Література як мистецтво слова.

Види мистецтва, українська література. Слово — це найтонший різець… Вміти користуватися ним — велике мистецтво. В. Сухомлинський. Хто багато читає, той багато знає. Народне прислів’я. Хід заняття Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва, українська література. I. Організаційний момент. II.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літературі виступає людина. Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задуматися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що полюбилися. Вступ. Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в образах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве змальовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета, явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Художній образ — персонаж, людина. Художн.

Художня література, яка є мистецтвом слова — це особливий вид мистецтва, в якому носієм матеріальної образності є мова. Характеризують літературу певні особливості: її образи позбавлені візуальної достовірності, вона діє на людську фантазію, особливо гостро активізує інтелект; через слово реальність сприймається в усій її багатоманітності, відкриваються великі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, та їх спілкування. Як виду мистецтва, літературі притаманне, багатогранне, історичне осмислення дійсності, сприймання та осмислення її, безпосередньо як процесу. Предметом літерату.

У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних видів мистецтва -- мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Домбровський визначав свого часу літературу як «мистецтво, в якім ідея виражається у звукових словесних образах, що, створені творчою фантазією поета під впливом почуття і настрою, пробуджують в силу сугестії (тобто навіювання) нашу уяву до репродукційної (тобто уявно відтворювальної) діяльності, а рівночасно впливають на всю нашу духовну істоту». В широкому розумінні.

Тема: Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва. Мета: познайомити учнів з мистецтвом слова. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до літературної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Література - (лат . lit(t) eratura, букв. - написане) - твори писемності, що мають суспільне значення (наприклад, художня література, наукова література, епістолярна література). Частіше під літературою розуміють художню літературну продукцію (художня література; відповідність в 19 столітті - "витончена .

Слово «література» виникло за давньоримських часів і означало тоді «написане», «писемність». Постала література передусім у формі священних т е к с т ів (Біблія, А веста, Веди, Коран), які мали релігійно-культове призначення і виражали алегорично-символічний погляд на дійсність. До літератури у давні часи зараховували і будь-які інші писемні тексти різноманітної тематики . Лише у Новий час ( починаючи від доби Відродження) термін «література» набув значення «красного письменства», «мистецтва слова», що передбачає його сприйняття і тлумачення як художньої словесності. Під «художністю»розуміли т.