література з римського права

Що стосується спеціальної літератури з римського приватного права, то слід вказати, що російська дореволюційна література та іноземна література в цій області - неосяжна. Розробка римського приватного права в Західній Європі велася починаючи з XII-XIII ст. і йшла за двома основними напрямами: а) дослідження історії римського приватного права, б) пристосування його, в зв'язку з рецепцією, до сучасних потреб (вироблення пандектного права). Звичайно, у ряді випадків ці два напрямки не можуть бути різко відмежовані одне від іншого. Другий напрямок, що представляє найменшу цінність для пізнанн.

Римське право — правова система Стародавнього Риму, що діяла в Римській державі (царського, республіканського періодів і періоду імперії) та Візантії. Розвиток римського права охоплює понад тисячу років юриспруденції, від Законів Дванадцяти таблиць (бл. 439 р. до Р. Х.) до лат. Corpus Iuris Civilis (528-35 рр.) імператора Юстиніана І. Це римське право, Кодекс Юстиніана, діяло у Східній Римській імперії (331–1453), а також послужило основою правових систем у континентальній Європі, а також в Ефіопії та.

Відповідно до програми курсу «Римське приватне право» висвітлено конститутивні начала римського приватного права. Виклад має узагальнений характер, широко використано першоджерела. Структура підручника, наявність тематичних схем, великої кількості практичних завдань сприятиме кращому засвоєнню матеріалу. Передмова . 5. Тема 1. Римське право як унікальне явище в історії правової культури (предмет, система, етапи розвитку). 1. Римське право як феномен в історії правової культури та правової технології . 2. Предмет римського приватного права . 3. Система римського права .

Римське право — унікальний витвір людського генія. Його вплив на законодавство багатьох західноєвропейських країн, здійснюваний або прямим запозиченням, або через сприйняття принципів цього права, пояснюється загальнолюдським характером останнього. Не випадково остання кодифікація цивільного законодавства України, що проходила в умовах відмови від адміністративно-командного характе-ру регулювання майнових відносин, відновила розвиток приватнопра-вових інститутів і підходів, тобто відбулася на класичних римсько-правових засадах. Римське приватне право характеризується чіткістю визначень і висок.

Основи римського приватного права займають одне з провідних місць серед юридичних дисциплін. Для кращого засвоєння змісту на-вчального матеріалу необхідно знати, як саме виникла та розвивала-ся Римська держава. § 2. Значення римського права для сучасної юриспруденції. Науково-теоретичне і практичне значення правової культури Ста-родавнього Риму, практика глибокого аналізу майнових відносин та ситуації, чіткість висновків з конкретних правових явищ, інші досяг-нення римської юриспруденції мають непроминуще значення. Ідеями римського права виповнена сучасна теорія цивільного пра-ва, цивільного процесу, підприємницького права, міжнародного при-ватного права тощо.

Римське право - правова система, що виникла в Стародавньому Римі і розвивалася аж до падіння Візантійської імперії, а також галузь правової науки, що займається її вивченням. Римське право стало зразком або прообразом правових систем багатьох інших держав, є історичною основою романо-германської (континентальної) правової сім'ї. 1. Джерела. Інституції та Дигести. 3.1. Jus publicum. Публічне право - норми права, які охороняють інтереси держави і визначають правове становище держави та її органів. Для нього характерна ознака того, що римське публічне право не може бути змінене з угоди приватних осіб, норми публічного права є імперативними. 3.2. Jus privatum. Ius privatum базується на відносинах з приводу приватної власності.

Історія держави і права зарубіжних країн. 2.2. Джерела римського права. Джерела права найдавнішого періоду. Величезну роль у формуванні римської правової традиції в архаїчний період відігравали жерці. Особливо виділялася серед них колегія понтифіків, яка привласнила собі привілей створення й тлумачення норм права. Понтифіки були по суті першими римськими юристами. У Римі (на відміну від країн Сходу) порівняно рано відбулося розділення релігійних норм (fas), пов’язаних з віруваннями римлян і їх обов’язком перед богами, і власне правових норм (jus), пов’язаних з діяльністю або з санкцією римсько.

2 Література з римського права Поняття «джерела права», як відомо, є полісемантичним. Ним позначають ті чинники, що формують право (зокрема, матеріальні умови життя певного суспільства, його традиції, культуру, суспільну свідомість тощо). Терміном «джерела права» також іноді називають різноманітні юридичні норми, що існують у суспільстві (державі), хоча частіше їх іменують «форми правотворення». Щодо навчальних правових дисциплін «джерела права» трактують часто як джерела інформації про норми права, характер регулювання суспільних відносин, правопорядок тощо. Можливі й інші підходи до визначен.

Римське приватне право мало величезний вплив на станов‑ лення сучасних правових систем держав Європи, Північної та Південної Америки. Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією права. УДК 340.15(075.8) ББК 67.3я73. Список рекомендованої літератури). Висловлюю свою глибоку вдячність усім авторам (жи-вим і покійним) використаних праць. 6.

В юридичній літературі з римського права, яка нагромадилася за дві тисячі років у різних народів поняття джерела права вживається: 1) у значенні матеріальних умов, з яких народжується право; 2) у значенні політичних, іделогічних, релігійних, моральних та інших умов, які впливають на зміст права; 3) у значенні форм правоутворення; 4) у розумінні джерела пізнання права. За своєю суттю право є лише піднесена до закону воля певної соціальної групи, класу або всього народу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя суспільства. У наведеному визначенні відображена єдність форми і змісту..

Римське право - величезний спадок античної цивілізації, що міцно увійшов до правового життя сучасного світу. На відміну від правових систем стародавніх аграрних деспотій, у яких домінувало адміністративне та кримінальне право, що поширювалося й на господарські стосунки, римське право було засноване на приватній власності і покликане регулювати ринкові відносини. Ось чому Європа, яка рано стала на капіталістичні рейки, отримала з римського права готову правову систему, покликану регулювати ринкове господарство. Римське право - це право вільної (приватної) власності та вільного договору. При вив.

2. Джерела римського права. 3. Римське судочинство за приватними позовами. 3.1. Виникнення державного суду. Література (відмічені зірочкою назви, обов'язкові длявикористання). 1. Бартошек М. Римське право: поняття, терміни, визначення .- М.: 1989. 2. Дождев Д.В. Римське приватне право. М., 1996. 3. Іоффе О.С., Мусін В.А. Основи римського цивільного права, Л., 1974. 4. Новицький І.Б. Основи римського цивільного права. М., 1948.

Предметом курсу “Римське приватне право” є приватне право, яке виникло у Римі, знайшовши врешті свій вираз у Кодифікації імператора Юстиніана (Corpus juris Civilis). Предметом римського приватного права є норми, які регулюють відносини майнові та сімейні. Норми нового Цивільного кодексу України (від. 1. 16.01.2003 р.), покликані врегульовувати “особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини)” (ст. 1). Розвиток наукової систематики права також пов’язаний із діяльністю римських юристів. У підручнику з права “Інституції” римський юрист Гай викладав римське право за такою системою: I .

Вивчення інститутів римського приватного права передбачає чітке уявлення про джерела римського права та значення кожного з них в окремі періоди розвитку Римської держави. Термін джерело означає першооснову усього того, що відбувається - умови, місце, причини, які зумовлюють ту чи іншу подію або явище. В юридичній літературі з римського права, яка нагромадилася за дві тисячі років у різних народів поняття джерела права вживається: 1) у значенні матеріальних умов, з яких народжується право; 2) у значенні політичних, іделогічних, релігійних, моральних та інших умов, які впливають на зміст права; .

РИМСЬКЕ ПРАВО, система та предмет римського права, Джерела римського права, Позови, Особи, Сімейні правовідносини, Речове право, Речі та їх класифікація, Володіння, Право власності, Права на чужі речі, Зобов’язальне право, Поняття та види зобов’язань, Сторони в зобов’язанні, Гарантії виконання зобов’язання, Припинення зобов’язання, Окремі види зобов’язань, Зобов’язання з договору. Класифікація договорів, Пакти, Зобов’язання нібито з контракту, Зобов’язання з деліктів та нібито з деліктів, Спадкове право, Поняття та види спадкування, Прийняття спадщини, Легати та фідеікоміси. Поняття римського права. Сучасне цивільне право виникало і розвивалося протягом тривалого часу.